African Artists Reclaim Homeland With Touring Exhibition

Berlin, Paris and London are common destinations for African artists seeking to establish their careers and build name recognition. But as they focus their attention on the West, they risk being forgotten at home. Such was the inspiration behind a traveling exhibition making its way across Africa.An oil on canvas painting by Senegalese artist Soly Cissé titled “Comme des héros” is displayed at Dakar’s Museum of Black Civilizations. (Photo: A. Hammerschlag/VOA)Hundreds of people from around the world are gathered in Dakar’s Museum of Black Civilizations for the grand opening of a contemporary art exhibition called “Prête-moi ton rêve” or “Lend me your dream.” Guests draped in elaborate African robes admire an array of intricate sculptures, striking photographs and textured paintings. There are more than 100 works by 30 artists from 15 African countries, including Ivory Coast, Congo, Morocco and Mali.An untitled wax and pigment on wood by Moroccan artist Mahi Binebine is displayed at Dakar’s Museum of Black Civilizations. (Photo: A. Hammerschlag/VOA)For many of the artists, the opportunity to show their work to other Africans is a rare occasion.Fihr Kettani is the secretary general of the Foundation for the Development of Contemporary African Culture, which organized the exhibit. He said the goal of the exhibition is to assemble the best in contemporary African art and display the work for an African audience.He says they realized these artists had been successful in Paris, Italy, London and New York, yet they had not achieved the same recognition in their home countries. So they came up with the idea to bring them together on African soil … the idea is to reconcile the market value of Africa, so that Africans can, in a way, share in their success.A sculpture by Moroccan artist Fathiya Tahiri titled “La Fourmi” is displayed at Dakar’s Museum of Black Civilizations. (Photo: A. Hammerschlag/VOA)The exhibit will travel to seven African cities over the course of one year, including Casablanca, Abidjan, Lagos, Addis Ababa, Cape Town and Marrakech. In doing so, the exhibit seeks to unite the continent’s web of cultures and ethnic traditions while celebrating African art in its place of origin.Yacouba Konate is one of the exhibit’s curators. He said he hopes the show will help internationally renowned African artists forge a relationship with their neighbors at home.Photographs by Cameroonian artist Angèle Etoundi Essamba titled “Rêve brisé” are displayed at Dakar’s Museum of Black Civilizations. (Photo: A. Hammerschlag/VOA)He says Africa was often forgotten by exhibition organizers. Their exhibits toured Paris, Dusseldorf and London, but no one thought about the necessity or the interest there would be to show African works in Africa.Even when organizers do consider touring Africa, Konate said they give up easily and claim it’s impossible due to inadequate facilities and insufficient funding.He says they wanted to take on these problems and constraints together, and then see, little by little, that they can remove these obstacles and show that it’s possible.A bronze sculpture by Ivorian artist Siriki Ky titled “Têtes précieuses” is displayed at Dakar’s Museum of Black Civilizations. It is part of the exhibition “Prête-moi ton rêve,” which is touring Africa over the course of one year. (A.Hammerschlag)One of the featured artists is Ivorian sculptor Siriki Ky. He said it was important for him and the other artists to have their work considered by fellow Africans.He says they work much more in the West, outside of Africa. That’s why they wanted to participate in this exhibit – so that their neighbors and parents can see their work, interpret it, and decide whether or not they like it. But at least they’ll know that they’re doing this work.
 
The exhibition will remain on display at Dakar’s Musee des Civilisations Noires through January 28.

«Belarus is not Russia»: у Києві мітингували біля посольства Білорусі 

У Києві завершилась акція «Belarus is not Russia» на підтримку білоруського народу проти інтеграції з Росією, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Кілька десятків активістів з білоруськими прапорами зібралися на майдані Незалежності. Звідти вони пройшли маршем до посольства Білорусі.

Під посольством учасники акції спалили російський прапор та спільне фото Путіна і Лукашенка.

Акції проти «поглиблення інтеграції» Білорусі з Росією також проходять сьогодні в Мінську. Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у них беруть участь близько тисячі людей. 

7 грудня в Сочі відбулася зустріч президента Білорусі Олександра Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним, на якій, як припускали ЗМІ, могли бути досягнуті домовленості про програму інтеграції між двома країнами.

У кінці 2018 року російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв заявив про готовність Росії проводити єдину політику у сфері податків і ціноутворення з Білоруссю в рамках угоди про союзну державу від 1999 року. Документ передбачав створення спільної валюти, судів і митниці. Лукашенко тоді назвав висловлювання російського прем’єра «порожнім шантажем».

Критики білоруського президента вважають, що нові угоди про інтеграцію з Росією загрожують незалежності країни.

Україна за місяць відбила 11 кібератак – Данілов

Україна за місяць була змушена мати справу з одинадцятьма хакерськими атаками, заявив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов у розмові з журналістами після її засідання 7 грудня, яку транслював «5 канал».

«Постійно атакується банківська наша система, атакуються певні ресурси, які є в Офісі президента, нещодавно був атакований безпосередньо сайт президента. Це було два тижні тому. Короткий проміжок часу – за рахунок того, що дуже швидко вдалося зробити локалізацію, то ніхто майже не помітив, що був такий збій», – сказав Данілов.

Як зазначив чиновник, тема кібербезпеки була однією з трьох основних тем, які зачіпалися сьогодні на закритому засіданні РНБО.

7 грудня президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки та оборони напередодні початку саміту у «нормандському форматі».

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.

Представниця уряду у Верховній Раді розказала, коли очікувати зростання економіки

Зростання економіки почнеться після великої приватизації та земельної реформи, заявила в ефірі Радіо Свобода депутатка від «Слуги народу», представниця Кабіну у Верховній Раді Олена Шуляк.

«Якщо буде відбуватися земельна реформа, то вона почнеться лише із жовтня 2020 року. І звісно, у бюджеті-2020 не передбачено ніяких надходжень від земельної реформи. Якщо ми говоримо про приватизацію, там також закладені дуже консервативні цифри, тому що коли йде велика приватизація, то підприємства готують 8-10 місяців. І тому там, я точно не пам’ятаю скільки, чи 6, чи 8 мільярдів гривень закладено саме на приватизацію», – зазначила вона.

Нині, за словами Шуляк, вже більше 400 підприємств передається на продаж, і вже перші три були продані за трохи більше ніж 100 мільйонів гривень.

18 жовтня Верховна Рада ухвалила проєкт державного бюджету в першому читанні. Доходи кошторису були передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1,17 трильйона гривень. Мінімальна зарплата має зрости 4723 гривень.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації».

Верховний суд США призупинив застосування смертної кари на федеральному рівні – ЗМІ

Верховний суд США відмовив Адміністрації Дональда Трампа в проведенні першої з 2003 року страти за вироком федерального суду, повідомляє Голос Америки з посиланням на Reuters.

Судді Верховного суду залишили чинною тимчасову заборону, ухвалену федеральним суддею. Адміністрація Трампа намагається домогтися права виконати чотири смертних вироки, але все більше штатів США відмовляються від цієї міри покарання.

За даними громадської організації Death Penalty Information Center, в федеральних в’язницях США нині перебувають 62 засуджених до страти. Всі вони визнані винними у вбивствах та інших тяжких злочинах.

Як повідомляє Deutsche Welle, 2 грудня адміністрація Дональда Трампа звернулася до Верховного суду з проханням скасувати винесене того ж дня рішення апеляційного суду у Вашингтоні щодо заборони виконання смертних вироків федеральних судів. При цьому уряд посилався на «немислиму жорстокість» засуджених до вищої міри покарання злочинців.

Судова тяжба ведеться не щодо до смертної кари як такої, а методу її виконання. Суд в Вашингтоні визнав неприпустимим відхилення від діючої з 1994 року норми про застосування смертельної суміші з трьох речовин, а уряд планував застосувати смертельну дозу однієї речовини – психотропного препарату пентобарбітал.

Виконання смертних вироків на федеральному рівні у США не застосовувалося з 2003 року, натомість страти відбуваються у деяких штатах за їхнім місцевим законодавством.

Венеціанська комісія: частина змін до законів України загрожує незалежності суддів

Венеціанська комісія повідомила 6 грудня, що частина змін до законодавчої бази України стосовно Верховного суду та органів суддівського врядування «викликає глибоке занепокоєння». Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) ухвалила відповідне рішення в п’ятницю.

Зокрема, закон № 193 передбачає нові правила щодо структури та ролі Вищої ради правосуддя (ВРП) та складу і статусу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), вдвічі зменшує кількість суддів Верховного суду та запроваджує суворі дисциплінарні заходи щодо суддів та членів ВРП та ВККС.

«Венеціанська комісія вітає той факт, що два органи судового управління були зближені, і що проєкт щодо поширення дії Закону про очищення влади (люстрацію) на голів ВККС та Державної судової адміністрації, які діяли між 2013 та 2019 роками, був відкинутий. Вона також схвалює, що, урядова більшість, схоже, відкрита до подальших змін у судовій системі, щоб усунути недоліки нового закону, який був схвалений за дуже швидкою процедурою без достатнього врахування думок усіх зацікавлених сторін», – вказано у висновку.

Венеціанська комісія вказує, що ініціювання після виборів нової реформи, яка призводить до серйозних змін у складі обраного в 2018 році Верховного суду є «очевидною загрозою незалежності» суддів.

Реформа Верховного суду може бути здійснена після зменшення його навантаження після реформи судів першої та другої інстанцій, відзначають у комісії.

 

7 листопада набрав чинності закон України «Про внесення змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування». Водночас, поки не вступив у дію підпункт 16 пункту 1 розділу I цього закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Президент України Володимир Зеленський 4 листопада підписав законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування.

25 жовтня Верховний суд офіційно звернувся до президента України Володимира Зеленського з проханням ветувати його законопроєкт №1008 «про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

16 жовтня 236 народних депутатів підтримали цей законопроєкт у другому читанні, попри застереження представників міжнародних організацій.

3 жовтня посол ЄС в Україні Матті Маасікас повідомив, що Європейський союз поділяє занепокоєння Ради Європи через проєкт судової реформи президента Зеленського. 1 жовтня у своєму листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич також повідомила, що законопроєкт №1008 передбачає широкомасштабні зміни, які можуть мати значні наслідки для незалежності судової системи.

Зеленський про Путіна: «хочу побачити людину»

Президент України підтвердив, що на полях зустрічі в «нормандському форматі» 9 грудня зустрінеться з президентом Росії

Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК

Рада експертів з конституційного права Венеціанської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.

«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробили цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.

«Експерти визнають, що мовна політика є надзвичайно складною, делікатною і політизованою проблемою в Україні, особливо в контексті конфлікту з Росією, що триває. Беручи до уваги особливе місце російської мови в Україні, а також пригнічення української мови в минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє необхідність заохочення використання української мови як державної. Тому похвально, що закон про державну мову передбачає позитивні заходи в цьому напрямку, зобов’язуючи державу надати кожному громадянину України можливість оволодіти мовою через систему освіти, організовувати безкоштовні мовні курси і сприяти доступу до фільмів та інших культурних продуктів українською мовою», – йдеться у висновках.

Водночас експерти вказують, що закон про нацменшини «ще не підготовлений, хоча він повинен був бути розроблений одночасно з законом про державну мову, щоб забезпечити необхідний баланс з самого початку».

«Експерти Ради Європи закликають Україну без будь-яких непотрібних затримок підготувати закон про меншини і розглянути можливість відкласти до ухвалення цього закону виконання положень закону про державну мову, які вже вступили в силу. Владі пропонується переглянути закон про державну мову і підготувати закон про меншини в консультації з усіма зацікавленими сторонами, особливо з представниками національних меншин і корінних народів», – вказано у повідомленні на сайті Ради Європи.

У комісії вказують, що перехідний період реалізації положень «Закону про освіту», який було продовжено з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023 року «тільки для учнів, чия рідна мова є мовою ЄС, а не для тих, хто володіє іншими рідними мовами, зокрема російською».

«Комісія рекомендує продовжити цей термін для всіх національних меншин і корінних народів», – йдеться у доповіді.

Крім того, у комісії вважають, що із закону треба вилучити статтю, що встановлює відповідальність за навмисне викривлення української мови в офіційних документах і текстах.

«Венеціанська комісія пропонує законодавцю переглянути вимоги до квоти для контенту українською мовою, встановлені законом про державну мову для телерадіомовників, з урахуванням принципу пропорційності. Крім того, комісія зазначає, що особам має бути дозволено використовувати мову меншини між собою, в тому числі, коли їх видно і чути іншим в громадських місцях», – йдеться в повідомленні.

Також комісія виступає за можливість поширення матеріалів виборчої кампанії мовами, відмінними від української, «чіткі винятки» для мов нацменшин в надзвичайних ситуаціях (спілкування зі службами порятунку, персоналом лікарні тощо). У комісії вважають, що треба переглянути положення про те, що всі географічні назви й топоніми мають бути написані винятково українською мовою.

Очікується, що повний текст доповіді буде опублікований у понеділок, 9 грудня, на сайті Венеціанської комісії.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

Цього року, у квітні, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.

про уродов и людей